Мерч Ми друзі, але лише на словах: за нагоди кинемо й відмажемось. Кейс Ксюші maneken007 і Монобанку
Напевно, ви чули про шахраїв, які вкрали 6 мільйонів гривень у Ксюші maneken007, а Монобанк відреагував у стилі «сама винна».
Що ж, давайте ще раз обговоримо — як насправді має поводитися нормальний бізнес у 2025 році, щоб не підривати собі репутацію й не втрачати реальних і потенційних клієнтів.
👉 Коротко суть: Ксюша збиралася зняти гроші, але випадково опинилася в Телеграм-боті не справжнього Монобанку, а підробленому. І шахраї отримали доступ до її коштів, після чого протягом години вивели величезну суму — 6,2 мільйона гривень.
Серед тих, хто обговорює ситуацію, вистачає людей, які звинувачують саму Ксенію. І справді, вона зробила кілька необдуманих дій — це не можна заперечувати. Безумовно, у таких питаннях потрібно бути максимально уважною й вмикати критичне мислення на максимум.
Але я хочу розібрати не вчинок Ксюші, а реакцію банку. І показати, чому позиція Моно абсолютно не працює і що в ній «не так».
Будь-який бізнес, якщо хоче залишатися стабільним і зростати, зобов’язаний піклуватися про свого клієнта.
І не формально, на словах, а по-справжньому — це не просто якийсь тренд, це умова виживання у високо конкурентному середовищі нового часу. І чим бізнес більший, важливіший, потужніший — тим вищий його рівень відповідальності перед клієнтами.
Банк — саме такий бізнес. Це в принципі сфера, де все дуже «по-дорослому», і так було здавна. Але Моно чомусь обрав здаватися, а не бути.
Подивіться, ми всі знаємо про Моно, що вони такі класні, зручні, сучасні. Підтримка через ТГ, милі котики в дизайні, суперфрендлі комунікація, веселі ігри. Це все про сучасний вайб, про дружелюбність, про архетип «милого хлопця й хорошого сусіда».
Але за гарною вивіскою втрачено суть послуги.
У кейсі Ксюші:
-
Чому банк не виявив підозрілу активність?
-
Чому не помітив, що величезні суми виводяться на нових контрагентів?
-
Чому жодного разу не спробував перевірити — чи дійсно діє їхня клієнтка?
Мій досвід (з іншим банком) — навіть під час операцій із сумами значно меншими (від 50 тис. гривень) надходить запит, потрібне смс підтвердження (а іноді і відео!), що це справді я хочу розпорядитися своїми коштами.
А Моно… нехай, хай переводять, нам байдуже 🥰
І навіть коли Ксюша винесла свою ситуацію на величезну аудиторію (548 тисяч підписників — це лише інста), Моно не спробував нічого зробити для свого ошуканого клієнта (по їхній же вині ошуканого!).
Звідси простий висновок — це не трагічна випадковість, а принцип, за яким працює бізнес. Гарна обгортка й непрофесіоналізм усередині.
Як би працював нормальний банк?
-
1.
відстежував би підроблені боти — у такого бізнесу точно є для цього можливості;
-
2.
регулярно попереджав би клієнтів про такі випадки шахрайства;
-
3.
продумав би процес, який мінімізує ризик втрати грошей клієнтом;
-
4.
суворо дотримувався би законів України й ретельно моніторив будь-яку підозрілу активність;
-
5.
допомагав би клієнту повернути втрачені кошти, а не знімав із себе провину;
-
6.
публічно вибачився би й розповів, що бізнес робитиме, щоб ситуація не повторилася замість «тримайтесь, будь ласка».
Бо зараз поведінка — саме така, як у заголовку.
Ми такі дружні, бро, такі класні… але ми не робимо свою роботу й кинемо тебе в біді.
І це в умовах, коли в країні війна, і будь-який бізнес важливий для економіки. Але Моно важливі лише вони самі, а не їхні клієнти.
…якщо стаття здається вам занадто емоційною, нагадаю — я терпіти не можу брехню й обман. А коли бізнес на словах заявляє одне, а на ділі чинить інакше — це воно і є.
Що думаєте?
3 хв