Що відбувається з українцями, які обирають вести блог російською?
Одразу попереджу: мені байдуже, якою мовою хто говорить — я не засуджую. Більше того, ви знаєте мої правила: за будь-яку згадку мови я блокую всіх, з обох боків. Я не хочу бути причиною мовних конфліктів.
Але сьогодні зроблю виняток — і відповім на питання, яке звучить на моєму курсі щопотоку.
На ринку є наочний кейс. Українська блогерка заробляє на діджеїнгу та рекламі брендів — і веде блог російською. Я стежила за нею ще з 40 тисяч підписників і чітко бачила, як розвивалась ситуація.
Її контент — ностальгічний. Жарти про дитинство, про батьків, про спільне минуле. Він зрозумілий і українцям, і росіянам — але казахи цю ностальгію вже не вловлять до кінця.
Блог — вогонь. Смішно, хочеться репостити, авторка як контентмейкер — геній.
Але потім контент завірусився. Прийшло +150 тисяч підписників із росії. Настя Івлєєва почала коментувати рілси.
І тут виникає ділове питання.
Чи захоче тепер бренд «Gepur» з Одеси подарувати блогерці квиток на конференцію? Чи захоче Hay Hotel із Буковеля запросити Ясюшку на сет? Чи захоче Balykina запропонувати сукню? І взагалі — чи захоче український бізнес співпрацювати з блогером, у якого кожен другий у коментарях — із москви чи воронежа?
Відповідь очевидна. Думаючий український бізнес десять разів подумає, перш ніж мати хоч якісь асоціації з «русским миром». Чому — пояснювати не треба. У вас нещодавно був приклад, як миттєво «Bazhane» відмовились від співпраці з Коршик за фотку з минулого. (До речі, про Коршик, Єва теж нещодавно перейшла на укр мову, маючи велику авдиторію. Я ставлю гіпотезу, що Єва відчула певні перешкоди через мову).
Вибравши російську мову, ви відрізаєте себе від українського бізнесу. Можливо, залишаться діаспорні міста — Варшава, Прага. Але це настільки мала авдиторія, що потенційний заробіток скорочується в десятки разів.
І є ще один механізм, про який мало хто думає заздалегідь. Додавши український прапор у шапку профілю, ви не зупините алгоритми показувати вас росіянам. У момент, коли ваш контент вистрілить — ви можете завіруситись на москву. Україна бачитиме вас дедалі менше. Продати росіянам ви не зможете — щонайменше за законом. А позбутись такої авдиторії буде вже важко. Залишиться два варіанти: перейти на українську або починати новий блог із нуля.
Для порівняння — Катя Вахула, стилістка з Праги. Вона теж веде блог російською — але заробляє на продажу знань, а не на брендових колабораціях. Бренди для неї не основний дохід: вона може сама купити Баликіну і показати її у своєму чаті. А люди самі вирішують — купувати чат російською чи ні. Це інша модель, і в цій ситуації вона працює. Хоча, за моїми особистими відчуттями, якби вона робила контент українською — виграла б удвічі: до неї йшли б бренди на рекламу, в колаби, кликали б на зйомки й конференції, плюс вона так само продавала б і російськомовним українцям, і україномовним.
Хочете написати мені: «Кать, а як же інші російськомовні регіони? Ми ж хочемо з ними працювати».
Відповідаю: роблячи контент російською, ви з імовірністю 90% показуватиметесь саме росіянам — просто тому, що їх у рази більше.
Хочете потрапити до казахської авдиторії? Тоді вивчайте їхні жарти, традиції, контекст їхнього життя. Це окрема й серйозна робота. Навряд чи ви плануєте це робити.
Вперше я сформулювала цю думку, коли побачила, як рилз Лери Руми набрав 8,4 мільйона переглядів на російську авдиторію. 8,4 мільйона, які в підсумку нічого не варті: вони не дадуть продажів, не прийдуть у салон — просто порожні перегляди через мову.
Зараз моя думка підтверджується ростом одного з моїх улюблених блогерів. І мені щиро цікаво: хто з українського бізнесу наступним замовить сет Ясюшки або який бренд зараз замовить рекламу?
Вибір мови — це ділове рішення. Цей допис не про моральні цінності, хоча це теж важливо, але в данному випадку він саме про ціну цього вибору для українця.
Моя позиція
Вона в мене досить чітка. Але я збрешу, якщо скажу, що зовсім не думаю про заробіток і своє майбутнє.
Я обираю робити проєкти українською і для українців — тому що бачу в цьому свою місію. Вона дає мені енергію створювати. Я реально хочу робити українцям рекорди й давати нашим інструменти, які зроблять їх популярними.
Я захоплююсь брендами на кшталт «Gunia» — тими, хто просуває Україну на весь світ. І я теж хочу так!
Хочу робити це не лише для себе, а й передати знання нашим— щоб саме український продукт був таким, який запам’ятають.
Я як криса стежу за нашими блогерами-початківцями, які ще не відомі, але от-от стануть крутішими за топів. Стежу за колегами.
Збираю з усього світового ринку маркетингу інструменти — і просуваю це НАШИМ. Щоб наші — робили маркетинг і ставали зірками на весь світ.
Але я так само прорахувала і наслідки кожного рішення із мовою. І свідомо обрала те, що вигідно мені.