Українська «картонка»: чому її варто вивчати в університетах

Нещодавно через відставку Федорова тисячі українців вийшли на вулицю з картонками, і далеко не вперше ми так висловлюємо свою позицію. Але картонка вже давно не тільки про протест, а й про піар автора.

Чому наша крива картонка працює як контент преміумрівня?

Замовлений у друкарні плакат — це щось масове, погоджене, таке, що пройшло цензуру. А в шматку картону, де фломастером написано «На*уя мені система, що працює проти мене!», видно щирість. І вона одразу породжує стовідсоткову довіру, плюс ділить людей на своїх і чужих. Ти або погоджуєшся, або вважаєш автора ідіотом.

На картонці вся суть спакована в коротку, хльосткну фразу. Вона може бути смішною, злою, образливою, повною болю — неважливо. Це концентрат емоції, і він бере глядача за живе.

З картонками виходять точно в момент інфоприводу — і це найактуальніший контент. Це вам не замучений погодженнями «трендовий рілс», який бренд публікує через місяць після інфоприводу)

У диджитал-маркетингу конкурент картонці — це вірусний допис, карусель, рилз, де ви якимось дивом одночасно змогли влучити в нерв, дати круте метаповідомлення й викликати довіру.

Тому я, по-перше, дуже пишаюся нашими, а по-друге, бачу як маркетолог, що дехто почав спеціально робити «вірусні» картонки — щоб потрапити на фото репортерів.

І позицію висловили, і себе пропіарили — наш господарський український підхід!